Народне мистецтво, яке передавалося із покоління в покоління століттями, завжди було і є грунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури далекого минулого. Людина і праця, людина і пісня, людина і витвір мистецтва – це все вічне, безсмертне, щось своєрідне і глибоко вражаюче. Наш український народ працьовитий, щедрий на таланти, здібний, обдарований. Якщо працювати – то до сьомого поту, якщо співати – то дзвінко, розложисто, якщо творити щось – то неповторно, захоплююче.
Активну участь у проведені свята взяли учні 2-11 класів, музична школа, вчитель музики, завідувач сільського будинку культури Марченко В.М., хореограф сільського будинку культури Пятова Н.А. . На святі учні співали українських пісень, танцювали, грали на піаніно українські композиції, декламували вірші про український вишитий рушник, український віночок, хліб, вишиванку. Адже вишиванка – це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук, це – оберіг.
Діти та гості дізналися, що український віночок, який плетуть дівчата, втілює молодість, кохання і кажуть, що він навіть може визначити долю. Вишиті рушники – це своєрідні сторінки книги буття українського народу. У їхні візерунки вплелися радість і смуток, прагнення і сподівання, біль і надія, віра і любов. Вони є символом доріг і стежок, які доводиться проходити кожній людині у своєму житті. Ще одним символом українців є хліб. Серед домашніх оберегів він посідає найпочесніше місце. Жодне свято, жоден обряд не обходиться без хліба. Хліб – символ гостинності, з хлібом-сіллю і по нині зустрічають дорогих гостей.
Мереживом виткане наше життя,
Душею свій час відчуваєш.
І буде настільки цікавим буття,
Які в нього нитки вплітаєш.
Хай у всіх оселях розквітне калина, оживуть птахи і квіти на полотнах! Ми з вами усі – українці, яких об’єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки.
Бібліотекар Чорноморської ЗОШ І-ІІІ ступенів Дмитренко Г.М.
|